групи лексики в аспекті стилістики української мови

Лексика сучасної української мови з погляду її вживання у мовленнєвій діяльності переділяється на активну і пасивну. Активна лексика - основна з погляду вживаності частина лексики, що вільно і постійно функціонує в різних сферах суспільного життя. До неї насамперед належать загальновживані слова, а також окремі терміни, професіоналізми, неологізми, наявні у повсякденному спілкуванні. Пасивна лексика - це частина лексики, що мало або зовсім не вживається у повсякденному спілкуванні, але зрозуміла носіям певної мови. До пасивної лексики належать історизми, архаїзми, неологізми, професіоналізми,

Лексична стилістика - Мацько Л. І. та ін. Стилістика української мови: Підручник - Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс. - Лексикологія української мови дає повну характеристику лексичних одиниць мови з погляду того, як вони своїми лексичними значеннями відображають дійсність

Сучасна українська літературна мова використовується в багатьох сферах. Це мова державного урядування й громадських та інших організацій; нею користуються працівники промисловості й сільського господарства, науки й культури; нею здійснюється навчання в різних типах шкіл, ведеться пропаганда технічних та наукових знань, виходять книжки з художньої літератури, науки, техніки, видаються газети й часописи, вона лунає в театрах, на радіо й телебаченні. Отже, сучасна українська літературна мова багатофункціональна. Усі слова сучасної української мови щодо їх стосунків із різними функціональними стилями поділяються на дві великі групи.

Лексика української мови з стилістичного погляду. 2014-02-03. 1384. Залежно від використання в тому чи іншому стилі літературної мови в сучасній українській лексиці розрізняють кілька основних груп слів, відмінних одна від одної своїм складом. 1. Загальновживана лексика. Вона охоплює слова, якими користується кожний, хто говорить українською мовою: хата, син, мати, говорити, сильний, вареники, сніг, тут, високо. 2. Специфічно побутова лексика. Вона пов'язана з предметами та явищами побуту різних груп населення: віник, шапка, свитка, мисник, ослін, борщ. 3. Виробничо-професійна лексика.

Уся лексика української мови зі стилістичного погляду поділяється на стилістично нейтральну і стилістично забарвлену. Стилістично нейтральна лексика є основою будь-якого висловлювання. Стилістично нейтральних слів у мові переважна більшість. Проте цей розподіл лексики не є чимось застиглим, непорушним. Слова в процесі функціонування мови поширюються з одних стильових груп в інші. Наприклад, науко терміни газ, тиск, електрика, напруга, антена, теле реактор, радіація, атом, вітамін, кисень тепер однако вживаються і в наукових працях, і в побутовому мовле. У цілому стилістично забарвлена лексика поділяється на слова піднесеного плану («високий» стиль) і слова зниженого плану («низький» стиль).

1. Лексика (сукупність слів) сучасної української літературної мови з погляду стилістичної диференціації поділяється на дві великі групи. Стилістично нейтральна (міжстильова) лексика вживається в усіх стилях мови, стилістично забарвлена лексика співвідноситься з одним чи з кількома (але не з усіма) функціональними стилями. Як елемент мовної системи слово пов'язане з іншими словами на рівні лексики, граматики, стилістики. Важливою лексичною характеристикою в цьому плані є сполучуваність слів, тобто здатність їх поєднуватися з іншими словами в процесі висловлення думки. Сполучуваність слів залежить від особливостей позначуваних ними понять.

Основу словника сучасної української літературної мови складає загальнонародна лексика. Слова, що вживаються в ній, зрозумілі кожному, хто знає українську мову і користуються нею. Значення ж діалектизмів відоме обмеженому колу людей, що володіють українською мовою, звичайно лише тим з них, хто користується говором, якому властиві ці діалектизми. У літературних творах, в яких немає потреби відбивати місцеві розмовні риси, діалектна лексика не використовується. Залежно від того, як вживається лексика в різних стилях літературної мови, усю лексику поділяють на певні групи. За вживанням у стилях лексика дуже неоднорідна. З одного боку, у ній виділяються такі слова, що використовуються у будь-якому стилі.

Склад лексики сучасної української мови є стилістично неоднорідним. Залежно від сфери спілкування, мети висловлювання, мовленнєвого рівня співрозмовника ми обираємо різнорівневі мовні засоби, найбільш придатні для конкретної ситуації. Найяскравіше стилістична диференціація мовних засобів виявляється на рівні лексики. Залежно від сфери використання прийнято виділяти дві групи слів: 1) лексика стилістично нейтральна, чи міжстильова; 2) лексика стилістично маркована ("позначена"). Остання поділяється, у свою чергу, на книжну (наукову, ділову, газетно-публіцистичну) і розмовну. Розглянем

Ю.О. Арешенков. Стилістика української мови. Навчальний посібник для студентів факультету української філології. Кривий Ріг 2007. ББК 81.2 А 80. Рекомендовано кафедрою української мови, протокол № 10 від 29 червня 2000 р. Арешенков Ю.О. А 80 Стилістика української мови: Конспект лекцій та плани занять. – 3-є вид. – Кривий Ріг: КрДПУ, 2007. – 46 с. У практичному аспекті студент повинен вміти: – доцільно використовувати стилістичні ресурси української мови; – визначати стилістичні ознаки мовних одиниць у текстах усіх функціональних стилів; – правильно оцінювати стилістичні можливості мовних засобів; – конструювати стилістично довершені тексти, вміти вдосконалювати своє і чуже мовлення.

Особливості стилістики сучасної української літературної мови. Стилістика літературної мови і діалектне мовлення. Особливості усного та писемного мовлення. Загальна характеристика лексичної стилістики. Стилістично-нейтральна та розмовна лексика. 4) дослідити стилістичне розшарування лексики в українській усній та писемній мові; 5) проаналізувати стилістично нейтральну лексику; 6) охарактеризувати розмовну лексику. стилістику лексико-семантичних груп слів - полісемічних, омонімів, паронімів, синонімів, антонімів; теорію і практику використання тропів, тобто слів і сполучень слів, ужитих образно, переносно - метафор, метонімій, синекдох, епітетів; стилістику архаїзмів, історизмів, неологізмів.

У мові сучасної української преси вживано чимало розмовної лексики, зокрема стилістично зниженої, яка має зневажливий, лайливий чи вульгарний відтінок. Аналіз останніх публікацій. Функціонування в українській мові розмовної лексики, її роль у тексті та особливості вживання розглядали такі науковці: С. П. Бибик [1], О. В. Зайцева [3], Б. О. Коваленко [4], Л. А. Коробчинська [5, 6], М. І. Навальна [9], О. О. Тараненко [13, 14] та ін. Мета і завдання статті. Мета статті полягає в з’ясуванні особливостей та ролі вживання в публіцистичних текстах початку ХХІ століття стилістично зниженої лексики, з

Охарактеризувати лексику української мови за походженням, за лексико-семантичним значенням, за сферою вживання, за стилістичним забарвленням. Що вивчає стилістика СУМ ? Визначте поняття культура мовлення. Визначте лексико - семантичну групу виділених слів, сферу їх вживання. Складіть речення. Лексичні засоби мови зумовлюють існування того чи іншого стилю мовлення. Спробуємо прослідкувати це на прикладі. Стилістичний аналіз тексту.(

повторити, узагальнити й систематизувати знання учнів з лексикології; систематизувати знання про марковані слова вузького стилістичного призначення (професійні, діалектні, запозичені слова, терміни, неологізми і застарілі слова) та їх закріпленість за певними стилями, стилістичні можливості омонімів, синонімів та антонімів. Конспект на урок Українська мова скачати

Посібник „Практична стилістика української мови” допоможе студентам набути певного рівня професіоналізму й навичок, необхідних для проведення лінгвістичного наукового дослідження й для формування основ ефективної мовленнєвої комунікації. Логіка і структура посібника відповідає сучасним вимогам організації навчального процесу. Фонетичні засоби стилістики”; „Стилістичні можливості лексики, фразеології та словотвору”; „Морфологічні засоби стилістики. Стилістичні ресурси простого речення”; „Стилістичні ресурси складного речення. 4. Проблема евфонізації: історичний аспект. 5. Гаплологія, какофонія, дисонанс, зіяння як фонетичні. художньої виразності.

Українська мова належить до східної групи слов'янської гілки індоєвропейської родини мов. Згідно зі списком Сводеша для слов'янським мов, найближче українська споріднена з білоруською мовою (190 збігів з 207), російською (172 збігів з 207), а також польською (169 збігів з 207). Якщо йдеться не про збіги в списку Сводеша, а про загальний лексичний запас, то згідно зі схемою А. Шайкевича, М. Еченіке та ін. (розвиток отримало у працях К. Тищенка), лексика української мови на 38 % відрізняється від

1. Групи української лексики за походженням. Лексика сучасної української літературної мови склалась у процесі її тривалого історичного розвитку і становить продукт багатьох епох. Формування та розвиток її тісно пов’язані з історією українського народу. За своїм походженням вона неоднорідна. Найдавніший шар корінної української лексики, що є її ядром, складають слова, успадковані через праслов’янську мову від індоєвропейського лексичного фонду. Переважна більшість індоєвропейських слів уже в праслов’янській мові втратила свою мотивацію. В індоєвропейському лексичному фонді з генетичного погляду виділяється кілька основних тематичних груп.

Стилістика як мовознавча дисципліна Стилістична система української мови. Стилістична норма Мета: поглибити знання студентів про систему стилів ознайомити студентів із стилістичними нормами набуття ними знань щодо стилістичних особливостей сучасної української літературної мови; вивчення особливостей функціонування офіційноділового наукового публіцистичного художнього та розмовного стилів розкрити усі параметри їх характеристик їх різновиди; розвивати вміння будувати висловлювання за даним стилем; виховувати мовне чуття яке

Стилістика мови(мовних одиниць) вивчає стилістичні ресурси всіх мовних рівнів: лексики, фразеології, морфології, синтаксису. Предмет загальної стилістики включає два основних аспекти: - системно-структурний, що стосується будови і системи мови; - комунікативно-прагматичний, пов’язаний із функціями мови, сферою поширення. Відповідно до цих аспектів виділяємо два розділи: - функціональну стилістику та. - стилістику мовних ресурсів. Перша, Функціональна стилістика сформувавшись у 50-60-х рр. 20 ст. і має ключовим питанням визначення формування і розвиток функціональних стилів літературної мови.

Стилістична транспозиція термінологічної лексики в сучасній українській мові (кодифікаційний аспект). / / Про нас | Замовити авторську роботу | Додати в обране. МЕНЮ. У першому розділі “Теоретичні засади вивчення процесу стилістичної транспозиції лексики” схарактеризовано іманентні ознаки загальнолітературної і термінологічної норми; проаналізовано особливості вивчення процесу стилістичної транспозиції термінолексем у сучасному мовознавстві; обґрунтовано вибір кодифікаційної практики як джерельного матеріалу для дослідження зміни стилістичного статусу лексичних одиниць у синхронії та діахронії. Засадничим для нашого дослідження є поняття мовної норми.