філософія 19-20 ст

Найвиразніше положення некласичної філософії XX-XXI ст. представлені в «філософії життя», персоналізмі, екзистенціалізмі, постмодернізмі. «Філософія життя» (А. Шопенгауер, Е. фон Гартман, А. Бергсон, Ф. Ніцше, X. Ортега-і-Гасет, О. Шпенглер та ін.) розглядає життя як центральний феномен і головне філософське поняття. Однак сучасний варіант прагматизму (неопрагматизм) враховує обмеженість «класичного прагматизму» 20-х років XX ст., зважує на справедливу критику його опонентами. «Всупереч поширеному переконанню, що прагматизм відійшов у минуле, я доводжу, що мислителі-прагматисти далеко обігнали свій час

Значною постаттю в колі представників української філософії XIX ст. був сучасник Т. Шевченка Памфіл Юркевич (1827-1874). Прекрасний лектор, письменник, професор, який блискуче почав свою кар'єру в Київській духовній академії, він у віці 33 років очолив кафедру Московського університету. Прожив Юркевич лише 47 років, але у розвитку філософської думки залишив помітний слід. Однією з центральних постатей українського духовного життя кінця XIX - початку XX ст. був Іван Франко (1856-1916). Його філософські і соціально-політичні погляди складалися під впливом національної духовної культури, марксизму і частково позитивізму.

В сучасній філософії, філософії XX століття, розрізняють східну та західну, яку, в свою чергу, поділяють на аналітичну та континентальну. З таким поділом за географічною ознакою згодні не всі філософи. Аналітична філософія - у вузькому сенсі панівний напрям в англо-американській філософії 20 століття, насамперед у післявоєнний період. У широкому сенсі це певний стиль філософського мислення, що припускає строгість і точність використовуваної термінології поряд з обережним ставленням до широких

У класичній філософії XVII - початку XIX ст. панувала раціональна парадигма. Її найважливіша ідея - це принцип розумності буття, коли розум розуміється досить абстрактно і широко. (Не тільки як індивідуальний людський, а й як внеіндівідуального - Світовий Розум, Божественний Розум, - а природні закони і духовна культура - як відокремлені від конкретного індивіда реалії). Почалися пошуки нових ідей, підходів і концепцій світорозуміння. В середині 19 століття з'явилися нові філософські напрямки, які отримали розвиток в 20 столітті. А деякі продовжують розвиватися і в 21 столітті. В цілому в філософії XIX-ХХ ст. можна виділити наступні лінії розвитку: - Критика і відмова від класичного раціоналізму.

Філософія в Україні 19-20 ст. УкраїнськафілософіяХІХ – початкуХХст. Українська філософія ХІХ – початку ХХ століття представлена такими іменами, як О.Новицький (1806 – 1884), С.Гогоцький (1813 – 1898), Т.Шевченко (1814 – 1861), М.Костомаров (1817 – 1885), П.Юркевич (1827 – 1874), М.Драгоманов (1841 – 1895) та іншими. 5.На початку XX ст. українська культура, як і культура Російської імперії в цілому, перебувала у стані бурхливого розвитку та оновлення. В Україні поширювались ідеї найновітніших західних філософських концепцій (неокантіанства, феноменології), виникали нові напрями розвитку гуманітарної думки.

Основні проблеми філософії Відродження. Філосо́фія епо́хи Відро́дження — напрям європейської філософської думки XV—XVI століть. Віддзеркалює соціальний та ідейний рух Відродження (Ренесансу), започаткований в Італії в XIV ст., що в XVII ст. стає загальноєвропейським явищем. Головна відмінність філософії Відродження —антропоцентризм та гуманізм. Відродженням в історії називають сукупність філософських учень, створених у період розпаду феодального й зародження капіталістичного суспільства.

Філософія ХІХ – ХХ ст.. Конспект на урок Філософія скачати. ірраціональний песимізм – ірраціональне вчення про світову волю німецького філософа першої половини ХІХ ст. Артура Шопенгауера. За його теорією сутність особи становить незалежна від розуму воля – сліпе хотіння, котра є проявом космічної світової волі, основою та істинним змістом всього сущого. Шопенгауер намагався довести, що всі людські біди мають космічний характер, і тому ніякі суспільно-політичні переконання не здатні нічого змінити в житті людини і суспільства

Мета: - сформувати уявлення про основні напрямки філософії ХІХ – ХХ століть; розвивати вміння, отримані на попередньому занятті; виховувати інтерес до філософії. Обладнання: конспект, зошити, підручники. Тип заняття: вивчення нового матеріалу. Між предметні зв’язки: Всесвітня історія, історія України, культурологія. Структура заняття: 1. Основні етапи розвитку та особливості німецької класичної філософії. 2. Головні риси філософії ХХ століття. 3. Прагматизм та «філософія життя». 4. Психоаналітична філософія та її особливості.

П. Юркевич був релігійним філософом. У своїй філософії він розгорнув цілу систему доказів щодо серця (відповідно до християнської традиції) як найсуттєвішого органу, що є осереддям всієї тілесної та духовної діяльності людини. Юркевич показує, що серце – моральний стрижень людини; лише серце здатне передавати всі нюанси морального стану людини.

Отключите adBlock! очень нужно. Тема 5. Філософія XIX – XX ст. Місія нашого часу полягає якраз у тому, щоб спрямувати культуру, розум, мистецтво, етику на служіння життю. Хосе Ортега – і –Гасет. План. 1. Особливості філософії ХХ ст. 2. Основні напрями у зарубіжній філософії ХХст. 3. Сцієнтистські напрями. 4. Антропологічні напрями. 1.Сучасна світова філософія пов’язана з кризою класичної філософії. Класичні принципи на початку XIX ст. виявили неспроможність у вирішенні новітніх нелінійних проблем. Це зумовило появу філософських шкіл, які намагаються переглянути фундаментальні принципи філософс

Кінець XIX і XX ст. - Епоха некласичної філософії - дали плеяду чудових мислителів, що збагатили філософську культуру глибокими і тонкими ідеями, що відбили досягнення павуки і інші сторони матеріального і духовного розвитку людства. Західна філософія даного періоду - це величезне різноманіття філософів всіляких шкіл, напрямків і концепцій. Щоб не опинитися в полоні загальних втікачів фраз - "про всі потроху і ні про кого всерйоз", ми зупинимося на філософських поглядах найбільш помітних представників різних течій у філософії: ірраціоналізму (А. Шопенгауер) і філософії життя (С. К&ap

Памфіл Юркевич(1827-1874) – один із визначних укр. філософів ХІХстоліття. Через всю його творчість проводиться думка, що істинну природу людини, її духовність, моральність, можна осягнути через більш досконалі, вищі форми пізнання, ніж раціоналістичні. Твердження, що всі сторони духовного життя можна звести до мислення, є однобічним і помилковим. Коли б наше духовне життя обмежувалось мисленням, зауважує Юркевич, то світ здавався б нам впорядкованим, але неживим, він був би для нас якоюсь математичною величиною, а не природою і людиною у всьому їх багатстві. Саме на критиці раціоналістичної те

Від філософії 19 до філософії 20 століття. 6.2. Позитивізм та його вплив на сучасну філософію. 09.10.2019 Семінар № 6, Група 1 - обговорення есеїв. 11.10.2019 Семінар №6 Група 2 - завдання у прикрпіленому файлі.

Українська філософія. Вступ. 1. Формування нової філософської парадигми на межі ХІХ та ХХ ст. 2. Основна проблематика сучасної світової філософії. 3. Українська філософія як культурно-історичний феномен. На межі ХІХ–ХХ ст. відбувся перехід від традиційної класичної філософії до некласичної, зумовлений радикальними змінами в західній культурі. Водночас народження такої філософії не є неочікуваним: в якості однієї із тенденцій вона була наявна в глибинах широко зрозумілої філософської класики (в античні часи ці умонастрої виражали софісти і кініки, в епоху Середньовіччя – англійські номіналісти, в Новий час – емпірик Дж. Локк і скептик Д. Юм).

Наприкінці XIX — на початку XX ст. філософську думку репрезентують представники «нової релігійної свідомості» — М. Бердяев (1874-—1948), J1. Шестов (1866—1938), В. Зеньковсь- кий (1881—1962) та ін. Цей напрям став певною реакцією на позитивістсько-натуралістичну експансію в філософії. Робиться акцент на необхідності єднання філософії та природознавства. У 20—30-х роках відбувається поворот до філософії бюрократичного централізму (політизації, підпорядкованій змісту принципу партійності). Філософія стала інтерпретатором, пропагандистом реальності в найбільш спрощеному та спотвореному, але доступному для всіх вигляді.